Ацетонемічний синдром — це стан, який виникає в результаті порушення обміну речовин у дітей. Хоча цей стан може розвиватися в будь-якому віці, він найчастіше спостерігається у дітей від 1 до 10 років. Головними симптомами ацетонемічного синдрому є блювота, біль в животі, слабкість, нудота та запах ацетону з рота.
Причини розвитку ацетонемічного синдрому
Причини розвитку ацетонемічного синдрому повʼязані з порушенням обміну речовин у дітей. Головні фактори ризику — це гіпоглікемія та кетоацидоз. Гіпоглікемія виникає, коли рівень глюкози в крові падає нижче нормального рівня, що може бути спричинене недостатнім прийомом їжі або підвищеною фізичною активністю. Кетоацидоз — це стан, при якому в крові зʼявляються великі кількості кетонів, що виникає при порушенні обміну жирів.
- Незадовільне харчування: Діти, які їдять нерегулярно, затримуються на їжу або не отримують достатню кількість живильних речовин, можуть страждати від ацетонемічного синдрому. Також, вживання їжі з високим вмістом жирів та вуглеводів може сприяти розвитку цього синдрому.
- Інфекції та гострі захворювання: Інфекції та гострі захворювання, такі як грип, запалення горла, запалення легенів та інші, можуть спричинити ацетонемічний синдром.
- Стрес: Сильний стрес може сприяти розвитку ацетонемічного синдрому.
- Генетичні фактори: Деякі діти можуть бути схильні до ацетонемічного синдрому через генетичні фактори.
- Фізичне перенапруження: Інтенсивні фізичні навантаження, такі як тривалі заняття спортом або тренування, можуть призвести до розвитку ацетонемічного синдрому.
- Застійна хвороба жовчного міхура: Ця хвороба може спричинити збільшення вироблення ацетону та розвиток ацетонемічного синдрому.
- Невідповідність інсуліну: У дітей з цукровим діабетом, які не дотримуються дієти або не отримують достатню кількість інсуліну, може розвиватися ацетонемічний синдром.
- Передозування заліза: Передозування препаратів заліза може призвести до розвитку ацетонемічного синдрому.
- Гіпоглікемія: Низький рівень цукру в крові може призвести до розвитку ацетонемічного синдрому.
- Інші фактори: Деякі інші фактори, такі як прийом деяких лікарських засобів, гіпертонічна хвороба та цукровий діабет, також можуть спричинити розвиток ацетонемічного синдрому.
Медитаційні техніки: як знайти спокій та релаксацію
Діагностика ацетонемічного синдрому
Діагностика ацетонемічного синдрому включає аналіз симптомів, вимірювання рівня глюкози та кетонів в крові та урині, включає наступні методи:
Аналіз скарг та симптомів: лікар оцінює наявність симптомів ацетонемічного синдрому, таких як запах ацетону з рота, блювота, біль у животі та ін.
Фізичне обстеження: лікар проводить огляд та дослідження дитини, включаючи вимірювання температури тіла, пульсу та артеріального тиску.
Аналіз крові: лабораторний аналіз крові дозволяє визначити рівень глюкози та кетонів.
Аналіз сечі: аналіз сечі може допомогти виявити наявність кетонів.
Ультразвукове дослідження: допомагає виявити наявність можливих ускладнень, таких як гідронефроз, панкреатит тощо.
Інші дослідження: в деяких випадках можуть бути необхідні інші дослідження, такі як електрокардіограма (ЕКГ), рентген та інші, для визначення можливих ускладнень або супутніх захворювань.
Лікування ацетонемічного синдрому
Лікування полягає у відновленні рівня глюкози в крові та виведенні кетонів з організму, що зазвичай досягається за допомогою спеціальних дієт та лікарських засобів.
Проблеми та лікування функціональних порушень ШКТ у дітей
Гідратація: Дітям з ацетонемічним синдромом необхідно давати достатню кількість рідини, щоб запобігти дегідратації. У разі важких випадків може бути необхідна госпіталізація та внутрішня інфузія розчинів солей.
Корекція метаболічних порушень: Для корекції метаболічних порушень можуть бути призначені інсулін, глюкоза або інші препарати.
Дієта: Дітям з ацетонемічним синдромом рекомендується дотримуватися дієти з низьким вмістом жирів та вуглеводів.
Призначення препаратів для полегшення симптомів: лікар може призначити препарати для полегшення блювоти, болю в животі, запаху ацетону з рота тощо.
Профілактика повторення: діти з ацетонемічним синдромом повинні уникати того, що може призвести до повторного розвитку синдрому, наприклад, стресу, перевтомлення, інфекційних захворювань, переїдання тощо.
Лікування основного захворювання: у деяких випадках ацетонемічний синдром може бути наслідком основного захворювання, тому лікування повинно спрямовуватися на лікування цього захворювання.
Лікування ацетонемічного синдрому повинно проводитися під наглядом лікаря.
Набряки при вагітності: що робити і як їх позбутися
Корисні посилання
«Ацетонемічний синдром у дітей» — стаття на сайті МОЗ України
«Acute Management of Diabetic Ketoacidosis in Children and Adolescents» — стаття в журналі Pediatric Drugs
«The pathogenesis of diabetic ketoacidosis» — стаття в журналі Current Diabetes Reviews
«Treatment of Diabetic Ketoacidosis and Nonketotic Hyperosmolar Coma» - стаття в журналі Endocrinology and Metabolism Clinics of North America
«Diabetic Ketoacidosis: Diagnosis and Management» — стаття в журналі American Family Physician