Під час народження, при просуванні по родовим шляхам, кожна дитина відчувае на собі тиск, особливо страждає череп. У серйозних випадках обмеженість пластичності тканин може викликати пошкодження мозкової речовини з розвитком спастичних паралічів, аутизму, епілепсії або синдрому раптової смерті новонародженого. У менш серйозних випадках — дислалию, утруднення навчання, гіперактивність, одержимість поведінки, роздвоєння особистості і інші проблеми розвитку.
Якщо таке обмеження спостерігається в більш легкій формі, може змінюватися формування особистості, розумових здібностей, загального здоровʼя і конституції, схильність до алергії, астми, мігрені, косоокості та інше. Не виключаються і віддалені в часі негативні наслідки, як порушення розвитку органів і систем тіла (нервової, травної, імунної та інше), характерологічні особливості.
Процес народження дитини
Розглянемо деякі моменти процесу народження: дитина стиснута, голова розташована до внизу родового канала, який занадто вузький і не дозволяє легкий прохід, голова немовляти стискається і змушена просуватися через вузький канал. Пологи можуть тривати 24 години і довше.
Киев (Шевченковский рн) если вам нужно рожать акушерка сама к вам прийдет!
Звернемо увагу на череп новонародженої дитини: нетверда кісткова структура (інакше не пройшов би через родовий канал), вмістилище для мозку, схоже на тонку з перегородками повітряну сферу, яка складається частково з пластин мʼякої неповної кістки, з'єднаних мембранами, і частково з гнучкої неповністю сформованою кісткою, з'єднаною місцями хрящовою тканиною (зони росту).
Інтенсивне стискання цієї тонкої структури протягом ряду годин (що має місце в більшості випадків пологів) зрушує кістки черепа одна щодо одної і значно змінює форму голови. Це фізіологічно неминуче але згодом відновлюється. Однак, якщо кістки черепа залишаються в такому стані або в повному обсязі відновлюють своє нормальне анатомічне розташування, тоді порушується формування черепа і, відповідно, мозку.
Проте втішає, що природні процеси адаптації і саморегуляції у людини досить потужні і тому після народження будова черепа швидко повертається до норми, відновлюється його функція. Порушення процесів саморегуляції в основному залежить від особливостей процесу народження. Наприклад, після важких тривалих пологів, при використанні стимуляції або щипців, кістки черепа дитини сильно стискаються, спотворюючи його форму і провокуючи фіксацію асиметрії. Остання самостійно відновитися вже не може, що і формує патологічні зміни.
Кістки черепа, в нормальному здоровому стані, повинні рухатися вільно, мати певну амплітуду і напрямок. Їх інтенсивність обмежується сформованими черепними швами. В силу анатомо-фізіологічних особливостей ці рухи мають найбільшу свободу у грудних дітей. З віком розмах їх зменшується, оскільки кістки поступово набувають щільність, а черепні шви — ригідності.
Зрушиними можуть бути всі структурні елементи черепа, як зовнішні, так і внутрішні. Обмежену свободу рухів внаслідок стискання черепа можуть мати і черепні шви. Зміна рухів в конкретній ділянці черепа впливає на розвиток мозку і проявляється специфічними патологічними симптомами, відповідно локалізації ураження. Разом з тим, зменшення або відсутність рухливості в окремій частині черепа змінює його функціонування в цілому. Тому зрозумілою стає системність патологічних відхилень в рості і розвитку дитини в майбутньому.
У більш старшому віці наслідки родової травми можуть проявлятися синдромом хронічної втоми. Такі діти швидко втомлюються, погано додають у масі тіла або зростанні, мають ознаки подразненого кишечника, неадекватну поведінку, порушення памʼяті, часті й тривалі неспецифічні захворювання, головний біль, запаморочення і деякі інші мало приємні симптоми.
Краніосакральна терапія
Рух кісток черепа мають свій ритм, який передається через хребет на інші органи і тканини. На існування цього ритму побудований метод краніосакральної терапії, який дозволяє в цілому ряді випадків без застосування синтетичних фармацевтичних препаратів істотно поліпшити якість життя дітей.
За кордоном присутність краніосакрального терапії при пологах є нормальним і бажаним. В Україні свій розвиток метод почав з 1999 року і тому ще мало відомий навіть акушеркам. Світова практика підтверджує високу ефективність методу і рекомендує його до застосування вже в перші години після народження, що дозволяє уникнути багатьох ускладнень в майбутньому.